Справжня ціна

В нас купа друзів. Багатьох з них ми вважаєм кращими, і надійними, трошки менше тримає фундамент на собі, і іменно вони якщо щось прийдуть на допомогу і зможуть будь, що полегшити страждання. Але цих людей мало, і вони несуть дуже багато на своїх плечах. Вони також можуть бути фундаментом не тільки в вас, а ще й в іншої людині, тому й вони кришуться, не витримують, адже ми зганяєм на них злість, а вони тільки цього прагнуть, щоб викричавшись на них ми були спокійні і продовжували радіти життю.

А тпере розглянемо, що йде над каменем, фундаментом. Маленькі легенькі цеглинки. Це всі наші знайомі. Чим вони новіші тим відповідно вони й вище. Але ще не перевірені, і не надійні. Від дощу нашого характеру, вони нічим не прикриті, тому дуже швидко розсипаються.

Але все ж вся вага цих друзів падає на наших кращих, і тут настає момент коли необхідно у всьому розібратись...

Ми починаєм діставати не потрібні розкришені цеглини і викидати їх. І чим нижче ми опускаємось тим більший слід ми лишаємо викинувши їх.

Це може породити ланцюжок розвалу. Нерішучість в один момент потім багато чого коштує. Та й витягнуту цеглину вже назад так просто не засунеш, бо верхні цеглини прогнулись і просвіт зменшився.

А найбільше ранять ті яких колись любив. А також незамітна людина на якій все тримається. Скажем так, витягнув одну цеглину, а інші які її оточували, на них поклав надію не оправдали себе і теж посипались...

І вся ця маса давить сильніше на фундамент, і з часом буде тільки гірше. І тут ти розумієш, якій малій кількості людей ти насправді потрібен. НЕ просто, як людина, яка щось безкорисно зробить. Одразу ж хочеться кулаками розкидати всю цеглу. Адже розумієш, що це всього лиш крихка глина, якій від тебе щось треба.

Настає момент, коли вже від тиску почне вилітати й камінь з фундаменту, а його назад вже 100% не повернеш. Навіть спочатку не почнеш, бо він не втримається на місці цегли зверху.

І ти бачиш до чого це все виде. Одна цеглинка, ще й не з фундаменту, а які наслідки. А з початку дуже важко все почати.

Тому я вирішив зробити так званий Reboot, що розуміє під собою видалення з соціальних мереж, повне тестування системи перед запуском (я хочу бути впенений з чого все заново будую, а отже навіть ті з ким вроді зараз добре напевно помітять мої перевірки, як) я маю на меті визначити на, що цеглинки варті ради мене, ким вони мене вважають, і їх плани що до мене. Дефрагментація - всетаки все треба правильно скласти. Тестовий режим з відключеними можливостями додання нових цеглин.

Якщо ви тримаєте мене в друзях ради кількості, або просто думаєте, як би помякше мене видалити, просто попрощайтесь, мені тільки стане легше, якщо я буду бачити свої сподівання і розуміти, що вони з самого початку були марні.

Якщо я вас видалив з соціальних мереж, то це не значить, що я з вами не хочу дружити, просто дзвоніть цікавтесь моїм життям, я буду відповідати взаємністю, і кличте гуляти.

Трохи нижче зображені так звані остані круги совісті. А вдруг поможе. Це Демотиватори, які ви вже напевно і так не раз бачили, проте тут не улюблені, і не смішні, не пошлі, а практичні, якраз ті що відповідають моєму станові і бажанню.

Коментарі

Коментар добавив-(ла): admin
Дата: 2010-06-19

Якщо ви прочитали статтю повністю, то це вже щось для мене важить. А чи справді важко написати - привіт Тарас, мені від тебе, щось треба, але давай пройдемся і так поговоримо.

Добавити коментар